26 сесія. Частина друга.

6 липня після зриву пленарного засідання, про яке ми повідомили у попередньому репортажі, Семеніхін разом із Ладухою вирішили загострити ситуацію. Істеричні викрики наблизили до цих двох, згідно декларацій офіційних мільйонерів, кількох жіночок із нестабільним психологічним станом, які зголосилися голодувати, аби догодити “президентським” планам мера-шахрая.

Мерські посіпаки організували підвіз дитячих ліжечок разом із постілями і дитячими іграшками із дитячої лікарні до зали засідань міської ради заради сценарію, який передбачав “селфі” і “стрім” на промовистому фоні нещасних голодуючих тіточок, що розляглися на дитячих ліжках і страждають від грубого приниження депутатами.

Та доки мер особисто розкладав по ліжечках вилучених у дітей зайчиків і слоників і вибирав ракурси для фото із “голодуючими” разом із вірними гланцами і тягніями, депутатська більшість, як виявилося, вже ухвалювала рішення на засіданні сесії, яка продовжилася без київських свободівських тітушок, бандюкських благодарових і хору куплених “активістів”. І, оскільки цого разу ніхто не перешкоджав їх роботі, більшість депутатів ухвалила рішення і про зарплати трамвайникам і про літнє оздоровлення і ще ряд інших.  

І дарма мер казиться від того, що цього разу не плюнув особисто у рішення, котрі захищають людей. Здається терпець лопнув. За перешкоджання розвитку міста уже треба відповідати по закону. За вкрадене треба відповідати теж. Тому і нестримна істерика мера по слідчим діям за справами про асфальтування, тому і панічний розпач із-за річного аналізу сумнівних тендерів. Коло навколо шахраїв нестримно стискається.

А піджаті брудні ноги трамвайників на чистих постілях дитячих ліжок, забраних у дітей, це демонстрація абсурду, до якого привів місто неврівноважений націоналіст і психопат.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2016 Politika Konotopa GMBH