Достойний учень

Якщо брехня достатньо велика і

                                                                    звучить досить часто у неї повірять.

                                                                                                Адольф Гітлер

Іноді конотопці задумуються звідки на наше місто звалилося таке щастя, як мер націоналіст. Як же треба було нагрішити аби отримати таке випробування. Щоб у таких умовах зростання фінансів у громадах прогавити головне- час  і темп у налагодженні роботи на розвиток міста…

Він приніс у місто війну. Діалог із людьми, представництво громадської ради, діяльність профспілок, численних громадських організацій усе стало перекреслено політичною доцільністю боротьби із придуманими ворогами.

Усі, хто не впав ниць перед “величчю” мера, став ворогом. Кожен, хто лизнув, став ” побратимом” у дерибані бюджета. І політична доцільність тут пасе задніх. Приклади рясніють і “бейгулами” із президентської партії і “іваницькими ” із регіонів і “гланцами” із укропів і “марченками” із батьківщин. Це ті, хто хапає об’їдки із семеніхінського столу і “освоює кошти” на дитячих майданчиках, кіосках на  найпривабливіших міських газонах, “золотих” табличках на перейменованих вулицях, дебільних “КАХІЛЯХ” у центрі міста.

А підгодована із бюджету “зірка конотопської журналістики” цементує цей дерибан місцевих грошей особисто мером у своїх ефірах у повнісінській відповідності із заповітом  Гітлера, винесеним у епіграф.

Та, схоже, усьому приходить кінець. Навіть у наш час бесправ’я Семеніхін і його посіпаки зрозуміли, що настав час тікати. Уже  не заховатися за політику, і замилити людські очі міфічними бандитами із минулого і видуманими сепаратистами. Люди у більшості розуміють, що до міського пирога добралися київські шахраї із партії “Свобода” і ласі шматки розпихуються по карманах “швайок” та  інших “побратимів по шахрайським схемам”.

Тому пакує валізи “керуючий справами” гаманець-Венедикт, трясеться вночі головний “економіст”, змащує лижі юне дарування зам-міліонер. Інші гадають- хто ж буде повертати виплачені 300 відсоткові премії за лояльність до мера?

Увесь цей час місто не мовчало. Мовчала підгодована поліція і прокуратура. Люди документували і переїзди, і світлофори, і вірменські дороги, і дитячі майданчики із металобрухту, і десятитисячні собі премії,  і відсутність законних закупівель, і побиття, і блокади, і підпали, і наклепи, і погрози, і щоденну систематичну брехню, і  крадіжки муніципалітету, і погрози, і зриви сесій, і банальні відкати, відкати, відкати на всьому: від проектів “особистих проектантів” до реалізації “особистими ФОПами” мера.

Увесь цей час місто опиралося насиллю “націонал-соціалістів” та “поліцаїв”, що сиділи для масовки мовчки поряд у телестудії закритій для опонентів. Місто опиралося позицією простих людей, активістів, депутатів, керівників, за якими люди, незгодою, впертістю, усмішкою, фотожабою, відмовою падати ниць, “атиповим мером”, ПРАВДОЮ про цю пошесть.

МІСТО НЕ МОВЧАТИМЕ  І ВОНИ ЦЕ ВІДЧУВАЮТЬ ПАКУЮЧИ РЕЧІ…



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2016 Politika Konotopa GMBH