Гідний онук

Сто років тому люди всміхаючись споглядали таку фотографію. І іначе великого вождя як “жулик и прохвост” ніхто не називав. Чим усе закінчилося сто років тому також не таємниця. У горнилах війн, націоналізацій, колективізацій, зрад та гулагів згинуло 25 мільйонів.
За століття усе забулося і виродилися ті, котрі знов ведуть війни з іншими партіями бо лише їх партія правильна, кричать про націоналізацію арматурного заводу, волають, що навкруги зрадники і терористи навіть звичайні водії і тому треба їх “к ногтю”, а автобусні маршрути щоб були у комуні тоб пак, щоби були комунальні.  І щоб СБУ усе вже порозслідувала, ворогів спіймала і щоб нещасні “конотопські сплетні” обовязково були у  тюрмі!

“А пам’ятники я ставив на п’єдестал? Ні. То треба валити все. До основанья, а затєм…, усе як завіщав дід Ленін”.

Схоже? Мабуть схоже, лише якось мілкувато. Масштаб не той. Уся контра у вигляді нещасного Одінцова з якимись цифрами на телефоні. І кровавий терор на Демесі закінчився. Уже і президентський 5 канал хвалить. Забули чий портрет викинув з кабінету.

От би Семеніхіну у 1917-й!  Не тому Артему тоді б ставили пам’ятник! А так хочеться на постамент! І щоб люди зі сльозами на очах і щоб натовп громади, а не лише нагнані кварткоми! Вже й місце приготоване на в’їзді у Конотоп. Замість трамвая. Хай у тому трамваї сидять конотопці, котрі не мають автомобілей по 300 000, а Артемій ладен гордо бовваніти дороговказом на вивільненому п’єдесталі…
Правда ж дідусю?



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2016 Politika Konotopa GMBH