Ловелас чи збочинець і маніяк? Непублічний бік публічного міського голови

М.г Конотопа Артем Семеніхін – особистість одіозна. Незважаючи на свій молодий вік, уже встиг позиціонувати себе як молодий опальний чиновник з сумнівним минулим та хиткою неоднозначною репутацією. Що ж відомо громаді Конотопа, та й не тільки, про своє “революційне диво”, яке потрапило у мерське крісло досить випадково, набравши близько 5 % голосів від кількості мешканів з виборчим правом?
Отож, відкриваємо завісу непублічного життєвого та політичного шляху Семеніхіна зі слів очевидців.

Першою обраницею Семеніхіна була Олена Сердюк, проста дівчина, з якою він познайомився у Києві, невдовзі після чого вона завагітніла.
Та сімейні цінності для тоді ще не націоналіста не стояли у пріоритеті для Артема. І хоча справжнім коханням і не пахло, пара вирішила залишити дитину. Але про одруження і мови не було. Проте, раптові сексуальні відносини без почуттів постійно про себе нагадували і у спільному орендованому гніздечку все частіше лунали гучні сварки. За словами очевидців, Семеніхін навіть виганяв у самому спідньому вагітну Олену на вулицю посеред ночі, часто дозволяв рукоприкладання до майбутньої матері своєї дитини, про що свідчили синці під очима та на тілі дівчини. Сама Олена, не маючи рідні аби вберегтися, часто палила та прикладалася до чарки. У результаті – народився син Данилко, якому з народження дали 3 групу інвалідності, що в майбутньому Семеніхін використає у якості порятунку від в’язниці… .

Отож, Олена, як жінка під одним дахом Семеніхіна не цікавила. І саме в той час він почав тісно спілкуватися з Мариною Божок, привівши її у квартиру спільного із Сердюк проживання під виглядом колеги.

Та “колега” дуже часто дозволяла собі ходити в одному спідньому у присутності Семеніхіна, чим розставила крапки над “І” в уяві Олени Сердюк.
Знову сварки з “мордобоєм” , але уже втрьох… .
У результаті Семеніхін все частіше не з’являється вдома, а одного разу прийшов на поріг зі словами: “знайомтесь, Оксана Скрипник, вона від мене вагітна і буде з нами жити.”
Та пожила Оксана у “шведській родині” недовго, адже, навідміну від двох попередніх “конкуренток” була киянкою і мала куди втекти від п’яних розбірок збочинців.

Незабаром вона народила доньку Софію Семеніхіну. Та весілля молодій мамі лише сниться до сих пір. Адже одружуватися султан Семеніхін не збирався… . Так само, як і турбуватися про свою (-ї) родину (-и).

Легкі гроші за рахунок недрібного шахрайства зробили свою справу. Та незабаром його спіймали на гарячому і світив йому немалий срок. Саме тоді Семеніхін згадав про свого маленького хворого сина Данилка. Оформив на нього опікунство , на себе дитячу пенсію (яку до сих пір отримує і вказав цей дохід у посадовій декларації м.голови), що в подальшому вплинуло на пом’якшувальний вирок суду. Саме в той час Семеніхін “вийшов” на “Свободу” і зі словами “хлопці, витягніть, відроблю”, віддав усі мільйонні награбовані статки у вигляді членських внесків у партію. Сила, яка не мала рейтингу, але мала тісні бандитські зв’язки з криміналтним світом, була задоволена таким щедрим “презентом”. Так Семеніхін вимушено згадав і про свою малу Батьківщину та повернувся у Конотоп “відробляти кошти” .Болотувався від ВО “Свобода” на міського голову виграв вибори. Під час передвиборчих перегонів йому вдалося ошукати місцевого мецената, який жив за кордоном – Євгена Сура та вмовити його надати у користування готельний комплекс, начебто для ведення ділових переговорів та презентабельності перед інвесторами. Адже жити у матері чи у спільній із сестрою 1-кімнатній квартирі молодому холостяку з гаремом не хотілося. Відчувши смак слави, Артем Семеніхін оселився у котеджі разом зі своїми трьома пасіям, то одна, то інша з яких періодично виїжджала, не витримувавши фізичної конкуренції. Адже уже в той час Семеніхін почав привозити на ночівлю ще одну “колегу” , Тетяну Іноземцеву – клерка міської ради, яку згодом зробив своїм заступником. І все це “життя” відбувається на очах у дітей дошкільного віку, Софії та Данила, яких періодично передавали до рук нянечок.

Саме у компанії гарему, до якого приєдналася ще й неповнолітня донька Іноземцевої, школярка Настя, м.г. полюбляє щотижня відвідувати баню. Там кожна вважає себе єдиною та намагається всіляко догодити Семеніхіну. На омолоджувальні проедури запрошуються і інші співробітники міської ради, які мали пройти візуальний кастинг відповідності займаної посади. А ті, в свою чергу вважали це за честь та зірваний “джек пот”, адже коли ж ще м.г. запрошував на баню на коректне ділове спілкування.

А вже наступного дня, у діловій атмосфері, за підписом документів або викликом не фейкову нараду віч-на-віч, змушував колег лягати на стіл, пройти до закулісся свого кабінету на шкіряний диванчик, стати до стінки та нагнутися, повернувшись задом. Ретельно підбирав Артем Семеніхін і таких, хто готовий в будь-який момент нагнутися передом, та стати на коліна, виконуючи свої “посадові обов’язки”…
Таких Артем Семеніхін переводив поближче до свого кабінету у статусі секретаря, помічника чи радника.
Ті, хто показував свою норовливість були поставлені в умови праці з наступним звільненням. Важелями впливу на нескорених до сексуальних збочень в робочих ділових відносинах були і суттєве зниження заробітньої платні, і шантаж компроментуючим підставним відеозаписом на приховану камеру, і публічне приниження та цькування як спеціалістів у робочому процесі.

Не меншою аморальністю вражає і схильніть Артема Семеніхіна записувати всі свої оргії га приховані відеокамери, якими, не секрет, наповнені всі закутки міської ради, а потім демонструвати відео “власного виробництва” гостям свого кабінету в якості родзинки гостинності.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2016 Politika Konotopa GMBH