“Мануфактурний” мер

Наприкінці року наївні конотопці  вже мріяли, що ніхто їх не осоромить. Але сподівання були марні.
Провидіння понесло мера до обласного центру аби там підсластити рішення обласної ради, котра безжально випхала із крісла керівника обласної ради, ліпшого друга нашого мера-популіста обласного рівня С. Салатенка.
Кому ж як не брату-Артему міг поплакатися у комірець одіозний Сьома? Та плани на соплі і сльози були безжально порушені сепаратистським кублом, яке гніздилося у сумській “Мануфактурі” і було виявлене пильним вухом Семеніхіна, котре вчуло “псячу мову”.

Це дзявоління дівчаток на шпильках так вразило патріотично-налаштованого мера із героїчними фронтовими відзнаками, що він ледь не втратив свідомість, а коли мова повернулася, то багатьом стало очевидно про порушення, які виникли у молодому організмі внаслідок буйного політичного життя.
Тож сердобольні сумчани запитують, чи не потрібна йому допомога, бо  “жаль жеж молодого хлопця”, а таку хворобу задавнювати не можна. І з подивом взнають, що мер зо 5 разів уже поправляв здоров’я за цей рік отримуючи гроші за відрядження по 700 гривень за добу і нічого не допомогло. Це змінює догадки: “Мабуть надірвав здоров’я у дуелях з губрнатором…”. А може це йому наврочили “відьомські очі” і він тепер навіть уночі зі сну кидається із криком “Сепаратисти!”?
Та конотопці знають що це просто тремтить свідомість за скоєні справи. За закопані мільйони у парку в мороз, за ручні спрямування грошей своїм, за підлоги документів та інші справи за які скоро треба буде відповідати.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2016 Politika Konotopa GMBH