Цирк у “раді”

30 березня активісти Конотопа чекали, як цунамі. Містом ходили слухи, джерелом яких був сам міський голова, про те що депутати мають намір “сплести йому лапті”. Вірні посіпаки тремтіли, як осикові листки. Серце мера тривожно калатало: “Заколот!” Календар показував молодика.
І ось напрасовані армійські штани та ряба куртка і конотопське лихо рушило на сесію. Голову тривожила лише одна думка: “Чому так настійливо хочуть знати, хто ж пролив кров у владних коридорах, повідключав камери спостереження, показував шляхи злочинцям, чому вони били не заступника мера, а людину з камерою і чому жоден із чиновників не телефонував до міліції, а просто сховався і які чорти винесли секретаря Багрянцеву з аптечкою до побитого? ” . На все це треба було відповідати і тому меру неприємно мліло десь усередині.
Та до сесії мер підготувався гарно:
– були запрошенні горласті “побратими” із міст Чернігівської області;
– мобілізовані віддані кварткоми із прихильниками давно забутої Наталії Вітренко, котрі завжди готові на галасливу підтримку;
– роздані олівці і намальовані плакати;
– запросили і особу, яку дехто упізнав, як “Пашу-трамадола”;
– розташували буйний і підгодовуваний мером “правий сектор” у малому залі виконкому;
– призначили крикунів і “ляльководів” та “журналістів” з телефонами.
Міліція документувала цю циркову виставу та встановлювала осіб причетних до концерту.
На сесію з’явилися всі депутати крім Талали С. та Сахна О.
Мер пручався, як міг, аби не допустити до трибуни при свідках начальника міліції, щоб той розповів про побиття у міській раді. Видумував різні нісенітниці і, в черговий раз уявивши себе імператором, оголошував перерви і покидав зал та за хвилину забігав назад, мабуть, щоб поглянути чи не підкрадаються до нього із вилами. Депутати на диво вели себе чемно, чого від них режисура мера не чекала.
Тоді мер вирішив розпустити міську раду.
Нещасна депутат Ульянченко ледве прочитала якусь писульку, аби її внести до порядку денного. Але голосування відкидало усі потуги порушення закону. І мер, не знайшовши шпарини уникнути розголосу, здався і до трибуни вийшов начальник поліції.
У абсолютній тиші він розповів і про кримінальну справу і про кров. Усі мовчали лише мер скреготів щелепами. Таємне стало явним. Присутні ще встигли почути постраждалих, як мер зібрався із силами і, не допустивши обговорення, перекинувся “вирішувати“ земельні питання.
У загальному галасі, протестах і криках ніхто нічого і не чув і не голосував і тоді “імператор” призначив перерву до Великодня, забувши, що це вихідний, та повіз годувати мобілізованих немитих чернігівських “побратимів” до шашличного двору, який, як відомо, дарує меру не лише шашлики, а і цілі дороги.
Черга шанувати активістів-крикунів і кварткомів-учасників циркових подій, у стилі Януковича, призначена на наступний день у генделику “Стожари”.
Далі буде…



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2016 Politika Konotopa GMBH