“Не гніви Бога”,- повчає народна мудрість. Та мер Конотопа своїх мудростей не мав, а до чужих не дослухався. Ні тоді, коли шахраював із чужими грошиками у Києві, ні тоді коли розсипався у брехнях прибувши із “фронту” на чужій Тойоті, ні зараз, коли вивергає потоки брехні і злослів’я на вуха довірливих місцян. Та зло не зникає, воно породжує віддачу. І історія свідчить, що безмежно випробовувати терпіння людей не вдалося нікому. Тому і ховається Семеніхін за спідницями, тому і верещить за розбитими дверима, що буде стріляти, бо чекає на нього сміттєвий бак біля міськради. Це закономірний результат знущання над містом, за що ВО “Свобода” у місті інакше , як СВОЛОТА уже не називає ніхто. Панічний переляк брехуна, хама, який ховається за ідеями націоналізма, видаючи усі події у місті за міфічний заколот “ригів”, свідчить лише про моральну убогість Семеніхіна.
Сьогодні гнів конотопців став публічним. Терпець урвався. Без мобілізацій люди вийшли сказати СЛОВО. І загорілася земля, і не втримали і не втримають завтра жодні двері людський гнів.
Тікай, бо наступного разу тебе не врятує поліція об яку ти витирав ноги публічно. Завтра вона може просто не побачити, якого пігмея треба охороняти…