Події із депутатом свободівцем, який випросив стусана у перерві сесії, закінчилися медичним пшиком, бо прикидатися хворим теж треба вміти, а Поляков навіть розмовну мову не досить опанував. Картинні забіги “побратимів” із ношами по поверхах міської ради закінчилися мабуть тим, що нещасного актора десь кинули східцями- інакше не пояснити, чому болить правий бік, коли отримав у ліве вухо.
“А чому так не бігав мер і не відчиняв двері, коли вперше пролилася кров у міськраді?,- так запитати може лише наївна людина. “А чому ніхто не знає результатів розслідування тих, піврічної давнини подій з побиттями у міській раді?”, – це спадає на думку, споглядаючи обличчя у розпачі конотопського начальника міліції.
Це все тому, що дуже швидко забула “молода команда” про справедливість, а честі ніколи не мала. Тому і плюють на конотопців, гвалтуючи їх підвищенням цін, ухваленим на засіданнях ручного виконкому та затикають рот незгодним. Там, на виконкомі, чиняться злочини, там дерибаниться земля і у центрі міста за їх дозволами, за хабарі, як гриби, з’являються “наливайки”- павільйончики. Це за їх рішеннями не гасяться борги за газ і місто, вперше за півстоліття(!), не готове до опалювального сезону. Це вони плюють на закони і знущаються над усіма, хто стає на заваді красти гроші громади. Це їхні САНІТАРКИ-Ульянченки стали відомими науковими працівниками із ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ і роз’їжджають по міжнародних конференціях за гроші громади, важно надуваючи щоки.
Та за все це треба відповідати. І цей час настає.
І хоча депутат Поляков усе зробив, аби випросити у Кирія банального ляпаса, і “це не наш метод”- КОНОТОП, чомусь, АПЛОДУЄ!