На широку дорогу вивів сьогодні мер Конотопа депутатів-посіпак. На цей раз він манив їх столицею і плакатом на фоні якого усі вони будуть здаватися політичним бомондом.
“Я порєшаю”,- запевняв Артем, задираючи носа, “Верховна Рада буде біля наших ніг і ми їм розкажемо про сєпаров”.
І цей день настав: посіпацька “делегація” виїхала до столиці і тамтешній неголений поводир-свободівець провів їх до мікрофону.
На зірковому “олімпі” зібралися сонцеликий мер, професійна санітарка Ульянченко, підгодовуваний “укропівський” Гланц, політичний яничар Тягній і ще бозна хто.
Що ж почув мікрофон у коридорі? Може правду від мера скільки вкрав? Може правду від Ульянченко скільки грошей “освоїв” свіжеспечений підприємець-чоловік? Чи може Гланц дав свідчення про кров у міській раді і хто водив бандитів?
Убоге дійство, продемонстроване посіпаками у столиці, показало лише, що вони безмежно далекі від проблем міста і людей: від холоду у дитячих садках, тарифів, проблем транспорту і доріг, проблем робочих місць і інвестицій. Усі вони підгодовувані і залежні від мера лише повзають біля його столу, усі вони харчуються із його рук і говорять лише те, що він хоче чути.
А на фоні їх він “Зевс”, здатний до високого польоту, вже однією ногою у коридорі Верховної Ради, уже софіти сліплять очі, уже така близька МЕТА…
А що в Конотопі- холод, ями, биті пики, сєпари, ревізори і активісти, що терзають “сонцеликого”, і депутати, що вимагають звітів і не дають “бабла”, без якого до жаданого коридору не підступитися.
Отака халепа у Артема.