Чи достойна бути мером міста людина для якої пам’ять про воїнів, які захищали рідну землю не значуща? Чи достойна бути мером людина для якої мільйони полеглих це не трагедія, a фарс?
Цього разу у День Пам’яті і примирення, коли місцяни за покликом душі прийшли із квітами на святе місце, де полягли тисячі воїнів у колишньому концентраційному таборі, де у металі викарбувані імена тисяч конотопців, які не повернулися додому, вони не зустріли там очільника міста. Він ігнорує такі заходи. Це не його війна. Надіслана ним колишня секретарка міської ради заявила у виступі, що все це ВЕЛИКА ПОМИЛКА, а захований серед “сволотівців” міський голова Конотопа у своєму інтерв’ю просто продемонстрував, що він нелюдь, яка плює у душі людей.
На щастя присутніх до мікрофона вийшов Народний Герой, командир 58 бригади Збройних Сил України і саме його щирі слова торкнулися кожного.
Але за нікчему на посаді голови Конотопа соромно на весь світ.