Захотіло єство конотопського мера крові. Так захотіло аж страх. Прямо заявило у прямому ефірі на апаратній нараді:” Хочу крові”.
Хто ж порятує конотопського вурдалака? Вірний поранений партійний брат Степанченко? Глибоко ерудована вчителька української мови Іноземцева? Чи донором стане юридичний відділ? У важкій тиші народ закляк. Навіть керівник справами та головний лікар. Та за мить виявилося, що дарма. Мабуть кров’ю першого мер просто згидував, а кров уролога йому не до смаку. Тож вибір впав на донора з житлово-комунального господарства Фещенка і, аби чого оточуючі не подумали, на начальника відділу освіти Безпалу.
Вже три дні люди ламають голову:” Чому Безпала?”. Може навіяно Кінг-Конгом? Чи просто банальна помста за незвільненого директора школи? Та у мера логіка своя – не вийшли вчительки із сокирами і ломами бити лід на зупинках громадського транспорту, не вивели дітей початкових класів з льодорубами, значить треба сотати кров з відділу освіти, пішов дощ на вулиці – значить і побратима на забір крові.
Уже ніхто і не дивується з такого чудовиська тому, що знають що хімічні препарати впливають не лише на характерне посмикування задертої голови, а і на мізки, звичайно якщо вони є.